В Андрушівській райспоживспілці їй запропонували почати "по той бік прилавку" у магазині "Продтовари". Погодилася залюбки, бо знала, що матиме щоденно зустрічі і живе спілкування із людьми, задовольнятиме їхні потреби у товарах першої необхідності. Та не встигла вивчити асортимент, ціни, попит покупців як на фасаді магазину замість вивіски "Продтовари", з’явилася – "Промтовари", а ще трохи пізніше – "Господарчі товари". З новою вивіскою у трудовій книжці Марії Василівни заявився і новий запис "Переведена на посаду завідуючої магазином". Це був 1970 рік, який і започаткував її яскраву сторінку в історії споживчої кооперації району.
- У ті часи магазин у райцентрі був свого роду виконавцем усіх доручень, прохань, побажань та вказівок районної влади – почала свою розповідь із спогадів Марія Василівна. – Наш магазин впродовж одного дня міг організовувати торгівлю на кількох визначених йому дільницях. Приміром, вранці вивозили ходовий товар на ферму якогось колгоспу, затим брали участь у виставках-ярмарках, ще пізніше – обслуговували хліборобів, або ж на колгоспному току, або ж на польовому стані, де торгували із так званих авто лавок. Щочетверга і щонеділі виїжджали на базар у місто Бердичів, їздили по селах. Людям праці, як заохочення, пропонували найдефіцитніші товари, ними на той час були електротовари та побутова хімія, які тільки-тільки заповнювали у нас ринок збуту. Працювали майже без вихідних, часто не зважали і на розпорядок дня. Усі процеси були доведені до автоматизму – "Привіз, розвіз, продаж".
Сумлінну, високоефективну працю, як правило, наздоганяють результати, які помічають і за які гідно оцінюють вищестоящі організації.
Магазин "Господарчі товари" Андрушівської райспоживспілки став кращим у районі і одним із кращих в облспоживспілці. Він постійно посідав призові місця у трудовому суперництві серед споріднених колективів, а портрет його продавщиці, затим завмага Марії Василівни Вожик постійно прикрашав районну і обласну Дошки Пошани кращих кооператорів. На базі райспоживспілки в цілому і магазину "Господарчі товари" зокрема, правління облспоживспілки неодноразово проводило семінари-наради з метою поширення передового досвіду роботи.
Не змогла вона просто так зійти, залишити свою активну життєву позицію, свій колектив, своїх колег, уповільнити запрограмований нею ж самою темп життя, його динаміку.
- Коли через кілька днів після "відпочинку" Марія Василівна прийшла у колектив, усі зрозуміли, що кращого голову ради ветеранів годі й шукати – повідала головний бухгалтер райспоживспілки Лариса Вікторівна Курівська. – Енергія, завзяття, бажання бути з людьми і працювати для людей завжди були притаманні їй. А тут проявилися ще дужче. Я з Марією Василівною дихаю, як мовиться, в унісон. Наші плани та бажання співпадають, від того і робота ведеться. Не даремно кажуть, одна голова добре, а дві – то краще. Ось і наш тандем складається із двох голів – ветеранської ради і райкому профспілки працівників споживчої кооперації. Це моя громадська посада, ми намагаємося хоч щось приємне та гарне зробити для наших ветеранів, аби вони розуміли, що недаремно по кілька десятків кращих років свого життя присвятили праці у споживчій кооперації. І у радості, і у горі вони сьогодні не одні. Чим можемо - допомагаємо. На свята запрошуємо у колектив, тим хто, ще твердо стоїть на ногах, пропонуємо брати участь у різних розважальних та культурно-масових заходах. Приміром, зовсім недавно ми відвідали жіночий і чоловічий монастирі у селі Кип’яче Малинського району, побували у Київській лаврі.
- Марія Василівна – громадський діяч районного масштабу, - з теплом у голосі і усмішкою на вустах доповнила голова правління райспоживспілки Ніла Михайлівна Кучеренко. – Вона член президії ветеранської ради району, займається волонтерською роботою. З такими ж як сама пенсіонерами, збирає продукти харчування, одяг, гроші і разом відправляють на фронт, бійцям АТО. Тим самим, як у роки другої світової, наближають світлий день перемоги. І це у її роки! Адже нинішній червень у житті Марії Василівни Вожик – 80-й! Ось живий приклад гідний наслідування! Здоров’я вам,шановна, снаги і нехай доброта, яку ви даруєте людям, повертається до вас сторицею.
