Ось ці миловидні, симпатичні продавщиці, яких ви бачите на знімку, щоранку, рівно о восьмій, привітною усмішкою зустрічають і проводжають усіх, хто завітав до їхньої "Крамниці", аби отоваритися усим необхідним. А щоб оте, "усе необхідне", до того ж якісне і свіже, ще й у привабливій упаковці, було на прилавках магазину щоденно, дбають усі – від продавця до голови правління Олевської райспоживспілки. А "Крамниця", про яку йде мова, знаходиться у самому центрі села Радовель і входить до торговельної мережі Білокоровицького споживчого товариства.
Про купівельну спроможність людей, особливо у віддалених глибинках, нічого сьогодні й казати, вона стрімко опускається до нульової позначки. Однак – хто працює, той і має. Це золоте правило поширюється на всіх: і хто продає, і хто купляє. Отож, на торгівельній площі 94 метри квадратні, при наявності "усього необхідного" та ще й у широкому асортименті, середньомісячний товарооборот складає 130-140 тис. грн. Мало не у півтора разу цей показник зростає влітку. І це зрозуміло: Олевщина – район лісів, а лісова ягода свою цінність і ціну не втрачала ніколи та й шкільні канікули, коли село збільшується у кілька разів за рахунок онуків, яким бабусі і дідусі не в силах відмовити у будь-чому, зіграють не останню роль.
Але є й інші чинники, про які повідала завідуюча магазином Наталія Фоміна:
- Провівши у магазині повну реконструкцію, змінивши на краще інтер’єр і екстер’єр, замінивши обладнання, вивчивши попит населення у товарах та, запровадивши нову форму торгівлі, ми більш аніж удвічі збільшили товарооборот. Як бачите, торгуємо усіма групами продовольчих товарів, а також будівельно-господарчими. Ідуть, як кажуть на "ура", особливо влітку, дитячі книжечки, ігри та іграшки. Хліб і хлібобулочні вироби у нас власного виробництва, з Білокоровицької хлібопекарні. Люди надають їм перевагу, бо ж справді смачнішого від нашого хліба, від пирогів із маком, з повидлом, з яблуками – годі й шукати. Та й працюємо ми з восьми і до… (усміхнулася) допоки йдуть люди. А з весни до осені, працюючи біля землі, отоварюються вони, як правило, у позанормований наш час. Але це наші люди, що для них не зробиш? Для них ми і працюємо.
- Часто у центрі села, ось тут біля сільської ради, біля монументу Слави, сільська влада проводить різного роду багатолюдні заходи – доповнила свою колегу продавщиця Оксана Хлань. – По їх закінченню люди, зрозуміло, заходять до нашого магазину, хоч тут ось поруч є і приватний. Та перевагу надають кооперативному. Частим гостем і покупцем у нас є голова сільської ради Анатолій Васильович Шкрабалюк.
Як підтвердження сказаному за якусь хвилину-другу до магазину зайшов сільський обранець. Не могла не скористатися нагодою, щоб не поцікавитися його думкою щодо кооперативного магазину та й споживчої кооперації в цілому.
- Ця "Крамниця", як і відповідні їй в інших селах району, стримує ціни, не даючи їм сягнути космічних, як це часто-густо можна спостерігати у приватних магазинах, - зазначив Анатолій Васильович. – Я двадцять років головую у цьому селі і ще не чув жодного безпідставного нарікання на кооперативну торгівлю. Тут продається, а значить купується все. Ось такий приклад. У селі мешкає 1346 осіб. У їхньому домашньому господарстві – 503 корови, це мало не в кожному дворі. А запитайте у дівчат як продається молочна продукція, скажуть – нарозхват! Це означає, що люди кооперації довіряють. Ми підтримуємо цю довіру і всіляко їй сприяємо.
Про купівельну спроможність людей, особливо у віддалених глибинках, нічого сьогодні й казати, вона стрімко опускається до нульової позначки. Однак – хто працює, той і має. Це золоте правило поширюється на всіх: і хто продає, і хто купляє. Отож, на торгівельній площі 94 метри квадратні, при наявності "усього необхідного" та ще й у широкому асортименті, середньомісячний товарооборот складає 130-140 тис. грн. Мало не у півтора разу цей показник зростає влітку. І це зрозуміло: Олевщина – район лісів, а лісова ягода свою цінність і ціну не втрачала ніколи та й шкільні канікули, коли село збільшується у кілька разів за рахунок онуків, яким бабусі і дідусі не в силах відмовити у будь-чому, зіграють не останню роль.
Але є й інші чинники, про які повідала завідуюча магазином Наталія Фоміна:
- Провівши у магазині повну реконструкцію, змінивши на краще інтер’єр і екстер’єр, замінивши обладнання, вивчивши попит населення у товарах та, запровадивши нову форму торгівлі, ми більш аніж удвічі збільшили товарооборот. Як бачите, торгуємо усіма групами продовольчих товарів, а також будівельно-господарчими. Ідуть, як кажуть на "ура", особливо влітку, дитячі книжечки, ігри та іграшки. Хліб і хлібобулочні вироби у нас власного виробництва, з Білокоровицької хлібопекарні. Люди надають їм перевагу, бо ж справді смачнішого від нашого хліба, від пирогів із маком, з повидлом, з яблуками – годі й шукати. Та й працюємо ми з восьми і до… (усміхнулася) допоки йдуть люди. А з весни до осені, працюючи біля землі, отоварюються вони, як правило, у позанормований наш час. Але це наші люди, що для них не зробиш? Для них ми і працюємо.
- Часто у центрі села, ось тут біля сільської ради, біля монументу Слави, сільська влада проводить різного роду багатолюдні заходи – доповнила свою колегу продавщиця Оксана Хлань. – По їх закінченню люди, зрозуміло, заходять до нашого магазину, хоч тут ось поруч є і приватний. Та перевагу надають кооперативному. Частим гостем і покупцем у нас є голова сільської ради Анатолій Васильович Шкрабалюк.
Як підтвердження сказаному за якусь хвилину-другу до магазину зайшов сільський обранець. Не могла не скористатися нагодою, щоб не поцікавитися його думкою щодо кооперативного магазину та й споживчої кооперації в цілому.
- Ця "Крамниця", як і відповідні їй в інших селах району, стримує ціни, не даючи їм сягнути космічних, як це часто-густо можна спостерігати у приватних магазинах, - зазначив Анатолій Васильович. – Я двадцять років головую у цьому селі і ще не чув жодного безпідставного нарікання на кооперативну торгівлю. Тут продається, а значить купується все. Ось такий приклад. У селі мешкає 1346 осіб. У їхньому домашньому господарстві – 503 корови, це мало не в кожному дворі. А запитайте у дівчат як продається молочна продукція, скажуть – нарозхват! Це означає, що люди кооперації довіряють. Ми підтримуємо цю довіру і всіляко їй сприяємо.