Ось тільки кооперативна крамниця, переживши немало економічних потрясінь, як була то так і залишилася виконавцем головної місії у поліській глибинці – задоволення потреб його мешканців у товарах першої необхідності та прикрасою центру селища, хоч дається їй це нелегко.
- Поруч із нашим магазином аж чотири приватні, - повідала у розмові його завідуюча Світлана Атаманчук. – Тож, розумієте, що конкуренція жорстка. Витримати її нам допомагають наші люди, котрі традиційно ідуть до нас за давнім принципом "свій до свого"… Вони люблять наш хліб, пироги з яблуками, з маком, з повидлом та сиром – все це продукція хлібопекарні Білокоровицького споживчого товариства Олевської райспоживспілки, яке є основним постачальником товару у наш магазин. Значну частину завозять і інші виробники. Сьогодні проблем із цим немає. Радує те, що є кому купляти і є кому продавати. Ось кілька місяців тому за прилавок стала юна симпатична (з приємною усмішкою киває на свою молоду колегу) Таня Мостович. Закінчила вона у Києві ліцей, а знайти роботу не вдалося. Повернулася додому, а у нас якраз вільне місце…
- За якихось кілька місяців під пильним наглядом досвідченої наставниці я стала самостійно працювати, - продовжила розмову Тетяна. – Світлана Миколаївна за фахом бухгалтер, отож навчає мене усім секретам нашої роботи: щоб уміла і товар прийняти, і звіт скласти, і у разі потреби, - її замінити, за що я їй безмірно вдячна. Радію, коли місячний товарооборот перевищує 50 тис. грн., хоч і це не межа, бо літньої пори буває і значно більше, поправу вважаю, що у цьому є і мої заслуги. Як бачите, у нас створені комфортні умови як для продавців так і для покупців. Розпорядок роботи також зручний і всіх влаштовує: працюємо без вихідних, з 8-ої до… допоки йдуть люди. Я уже зрозуміла, що так працюють лише у кооперації.
