Ось так, як кажуть, з легкої руки, Аркадій Большой після закінчення Іванопільської середньої школи Чуднівського району та служби в армії і став студентом Житомирського кооперативного технікуму (нині коледж бізнесу і права) товарознавчого відділення. І тільки на переддипломній практиці юнак зрозумів, що у його майбутній професії дуже мало романтики. Бо товарознавець того часу був спеціалістом широкого профілю, оскільки потрібно було товар і "вибивати", і завантажувати, і часто-густо зверху на кузові автомобіля, або ж всередині вагона потягу на тому ж таки товарі доставляти його до місця призначення, де організовувати і самому брати участь у розвантажуванні, бо ж у ті часи товар здебільшого доставлявся вагонами і вимірювався десятками тонн.
Судилося Аркадію Большому пізнати смак і хліба товарознавця, займаючись із 1987 по 1994 рік закупівлею сільгосппродукції, коли обіймав відповідну посаду.
Після реорганізації апарату правління, внаслідок чого оргвідділ об'єднався з відділом кадрів, Большого призначили начальником новоствореного оргвідділу.
- Ось коли я по-справжньому зрозумів, що обіймаючи посаду керівника будь-якого рівня, людина не має права не знати права, - (усміхаючись) мовив Аркадій Арсентійович. - Уже з першого дня роботи на цій посаді до мене почали звертатися люди з найрізноманітнішими питаннями: що?, де?, коли?, чому?, тощо, як із життя колективу так і з особистого, але пов'язаного із колективом. Люди зверталися до мене і чекали на конкретну відповідь. У перші дні я став боятися телефонного дзвінка, коли не знав відповіді на питання, вибачався і, спираючись на зайнятість обіцяв перетелефонувати, а сам тоді за відповіддю звертався чи до колег з інших областей,чи до наших пенсіонерів, які у свій час обіймали цю посаду, а якщо питань набиралася за день ціла низка, то після роботи ішов у читальний зал бібліотеки і займався самоосвітою. Знав, що досвід і знання приходять до того, хто постійно працює і вчиться.
Сьогодні Большой - головний фахівець з організаційно-кооперативної і кадрової роботи. І сьогодні, напевне, немає у спілці роботи до виконання якої хоч у якійсь мірі він не був би причетним. Підготовка до проведення різного роду зборів, збереження чисельності пайовиків, дотримання статутних норм і вимог, надання консультативної і практичної допомоги районним кооперативним організаціям та підприємствам облспоживспілки у вирішенні усіх організаційних питаннях з дотриманням чинного законодавства з праці, робота з архівом облспоживспілки - ось далеко не повний перелік складових, які входять у службові обов'язки Аркадія Большого. І відноситься він до кожного з них відповідно своєму прізвищу. - з "большой" відповідальністю, у чому переконуєшся слухаючи розповіді про нього його ж колег - і тих хто керує ним, і тих, ким керує він.
- Аркадій Арсентійович — професіонал своєї справи, має власну позицію, уміє відстоювати свою думку і прийняте рішення, оскільки воно у нього завжди виважене, як мовиться, сім разів перевірене, реально оцінює ситуацію, яка склалася і, як правило, безпомилково знаходить із неї вихід, - характеризує свого підлеглого заступник голови правління Споживспілки Петро Лотюк. - Він ввічливий, чемний, легко входить у контакт з людьми, щирий і доступний у спілкуванні, користується шаною, повагою і має беззаперечний авторитет не лише у колег з апарату, а й кооператорів області. Саме тому спілчани обрали його заступником голови обкому профспілки працівників споживчої кооперації. Одним словом, побільше б нам таких людей, бо з ними легко працюється і добре живеться.
- Про те, що театр починається з вішалки я знала давно, а ось, що кабінет будь-якого керівника починається зі стола, взнала лише тоді, коли почала працювати інструктором оргвідділу облспоживспілки, який очолював Аркадій Арсентійович - ділиться своїми думками завканцелярією Ольга Павлік. - Дуже відповідально, дуже скрупульозно відноситься він до кожного папірця на своєму столі. Його улюблений вислів "немає порядку в документах і на робочому столі - немає його і в голові". Я дуже багато запозичила, перейняла у Аркадія Арсентійовича. У нього стільки доброти, позитиву, мудрості, життєвої енергії і оптимізму, що іноді дивуєшся, як це все може вміститися і співіснувати в одній людині. З будь-яким запитанням, проханням я можу звернутися до Аркадія Арсентійовича, знаючи наперед, що він відкладе усі свої справи і підкаже, допоможе, порадить. Я вдячна долі за такого наставника, вчителя і колегу!
Цьогоріч перший шкільний дзвоник у деяких школах прозвучав 4-го вересня. Саме у цей день для Аркадія Арсентійовича Большого у шістдесятий раз прозвучав його життєвий дзвоник, сповістивши про його перехід із літа в осінь. Для одних це та межа, з якої вони часто подумки оглядаються назад, інші навпаки без оглядки крокують вперед.
Аркадій Арсентійович, аби не насмішити Бога, плани на майбутнє не складає. Як завжди, і сьогодні він залишається скромним і невибагливим.
- Усе своє свідоме життя я присвятив праці у споживчій кооперації - відповів він на вручення йому Почесної грамоти облспоживспілки і профкому профспілки апарату та вітання з ювілеєм колег по роботі. - Усе, що вона мені давала я намагався повертати їй сторицею. І буду радий якщо я, мій досвід і мій ще не розтрачений порох у порохівниці їй знадобляться й надалі.
