Уже в котрий раз, з ініціативи адміністрації
підприємства облспоживспілки
«Житомирський кооперативний ринок» на
чолі з Василем Павловичем Третяком та
за сприяння правління Споживспілки,
очолюваного Степаном Максимовичем
Григор’євим, напередодні Нового року,
у розташуванні Житомирської 95-ої окремої
десантно-штурмової бригади Збройних
сил України «висадився святково-подарунковий
кооперативний десант».
Його
супроводжував заступник директора
підприємства Юрій Прудніков.
У
виконанні почесної волонтерсько-благодійної
місії наш колектив уже має певний
досвід, – повідав Юрій Володимирович.
– Враховуючи його, підготовку до поїздки
ми почали готувати заздалегідь. Оскільки
у гості до земляків з міста їхали ще
дві «команди», ми визначились із
святковими подарунками. Нам випало
подбати в основному про десерт, а саме:
різні солодощі, печиво, цукерки, каву,
чай, банани, апельсини, яблука. Хоч
прихватили і ковбаси, сало, смалець,
молоко, кефір і, звичайно, цигарки. Із
розмов з бійцями ми зрозуміли, що
сьогодні вони забезпечені всім
необхідним, не те, що було на початку
війни. Однак святковим привітам від
рідних, подарункам і зустрічі з
нами-земляками були безмірно раді. Ми
фотографувалися з бійцями на згадку,
знімали відео, на яких вони вітали з
Новорічно-Різдвяними святами своїх
рідних. І що характерно, неозброєним
оком можна було побачити, як наші
захисники Вітчизни пильно оберігали
і нас, щоб не заділа, бува, кого ворожа
куля. Адже цього разу ми були майже за
п’ятсот метрів від лінії розмежування.
Отож, запаху бойового пороху вдихнули…
Разом із працівниками ринку, активну участь у благодійних акціях беруть і 1383 фізичні особи, які здійснюють тут підприємницьку діяльність – продовжив розповідь один із них, Руслан Радченко. – Я постійно у числі так званого «екіпажу». Уже було близько сотні виїздів. У декого із наших працівників в Операції Об’єднаних Сил беруть участь члени їхніх родин: у кого син, у кого брат, у кого племінник… І вони з особливим розумінням відносяться до цієї справи. Я мав змогу спілкуватися з багатьма бійцями. Радує їх те, що ворог менше стріляє, бійці стомилися від війни, хочуть додому, до рідних, вони хочуть миру, але не за будь-якої ціни, не ціною втрати території України, її незалежності та суверенітету.
